Випуск: № 12, 2025
Doi: https://doi.org/10.37634/efp.2025.12.9
У статті надано всебічний огляд еволюції римської юридичної думки та практики, простежуючи її розвиток від архаїчних і звичаєвих початків раннього римського суспільства через період Республіки та Класичний період і завершуючи кодифікаційними зусиллями імператора Юстиніана. Центральним в аналізі є дуалізм jus civile та jus gentium, що подано як фундаментальну концептуальну основу, яка давала змогу регулювати правові відносини як між римськими громадянами, так і між громадянами та іноземцями. У дослідженні цей дуалізм розглянуто у ширшому інтелектуальному та соціальному контексті римського права, підкреслюючи, як його гнучкі, але систематизовані принципи забезпечували практичні рішення для складних і різноманітних взаємодій зростаючого та космополітичного суспільства. Проаналізовано рецепцію римського права в середньовічній Європі, зокрема через діяльність глосаторів, коментаторів та інших ранніх правознавців, чия робота із систематизації, тлумачення та адаптації римських правових концепцій безпосередньо сприяла формуванню ius commune. У цьому контексті детально проаналізовано ключові принципи, такі як lex domicilii, lex patriae та lex loci actus, демонструючи, як їх застосовували для регулювання транснаціональних приватних відносин включно з питаннями особистого статусу, договірних зобов'язань та майнових прав у передмодерному міжнародному правовому середовищі. Спираючись на історичні джерела, доктринальні дослідження та сучасну наукову літературу, доведено, що римська юридична думка не лише створила історичний прецедент, а й заклала інтелектуальні та практичні основи, на яких базується сучасне приватне міжнародне право. Крім того, висвітлено методологічні підходи римських юристів – особливо їх акцент на класифікації, міркуваннях за аналогією та систематичному тлумаченні – як механізми, що поступово інтегровано в європейську правову практику і вони суттєво вплинули на розвиток доктрини колізійного права. Простежуючи процес передачі, адаптації та інтеграції римських правових ідей у різні правові системи протягом століть, показано стійку універсальність, узгодженість і гнучкість римського права, підкреслюючи його безперервну актуальність в регулюванні сучасних транснаціональних правових взаємодій.
Ключові слова : римське право, міжнародне право, міжнародне приватне право, рецепція, глосатори, Corpus Juris Civilis, римсько-канонічне право
References:
1. Atzeri L. Roman Law and Reception // European History Online (EGO). Mainz, 2017. URL: http://www.ieg-ego.eu/atzeril-2017-en
2. Williamson C. The Evolution of Law and Legal Procedures in the Roman Participatory Context. A Companion to Greek Democracy and the Roman Republic. 2014. URL: https://doi.org/10.1002/9781118878347.ch11.
3. Borysova V.I., Baranova L.M., Domashenko M.V. et al. Basics of Roman private law. Kharkiv, 2008. 224 p. (in Ukrainian)
4. Nussbaum A. Exploration of the Roman Notions of International Law. University of Pennsylvania Law Review. 1952. Vol. 100. pp. 678–(last page).
5. Padalka A.H. The reception of Roman law in the legal systems of Europe and its influence on Ukrainian law. Bulletin of Ivan Franko Lviv National University. Legal series. 2017. No. 2. pp. 89–96. (in Ukrainian)
6. Lesaffer R. Roman Law and the Early Historiography of International Law: Ward, Wheaton, Hosack and Walker. Universality and Continuity in International Law. 2011. pp. 149–184.
7. Lesaffer R. Argument from Roman Law in Current International Law: Occupation and Acquisitive Prescription. European Journal of International Law. 2005. Vol. 16, № 1. pp. 25–58. URL: https://doi.org/10.1093/ejil/chi102.
8. Padoa-Schioppa A. The Glossators and the New Legal Science. A History of Law in Europe: From the Early Middle Ages to the Twentieth Century. Cambridge, 2017. pp. 73–94.
9. Chevreau E. The lex Rhodia de iactu, an example of the reception in the Roman private law of foreign institutions. Ius Antiquum. 2015. Vol. 1/31. pp. 152-158.