Випуск: № 10, 2025
Doi: https://doi.org/10.37634/efp.2025.10.10
Вступ. У сучасному бізнес-середовищі, що характеризується швидким технологічним прогресом та жорсткою конкуренцією, успіх підприємств значно залежить від ефективності їхніх систем стратегічного управління. Стратегічне управління відіграє вирішальну роль у забезпеченні довгострокової стійкості та конкурентоспроможності організації шляхом узгодження її цілей, ресурсів та ринкових можливостей. Мета дослідження – обґрунтування теоретичних та практичних підходів до формування механізмів стратегічного управління, що підвищують конкурентоспроможність підприємства. Результати. Дослідження являє комплексну методологічну основу, засновану на аналізі, порівнянні та узагальненні. Вона систематизує етапи управління конкурентоспроможністю підприємства, включаючи планування, розробку методів управління, їх формалізацію та впровадження через канали комунікації. У статті окреслено, як можна підвищити конкурентоспроможність за допомогою інновацій, впровадження технологій, оптимізації витрат, підвищення якості та розробки унікальних продуктів і послуг. Результати свідчать про те, що стратегічне управління повинно зосереджуватися не лише на внутрішніх організаційних процесах, але й активно реагувати на зовнішні виклики за допомогою адаптивного стратегічного планування та прогнозування. Запропонована адаптаційна модель стратегічного управління включає чотири ключові компоненти: аналіз та прогнозування, стратегічне планування, організаційні зміни та інші допоміжні методи. У дослідженні також визначено практичні інструменти, такі як стратегічні партнерства, міжнародна експансія, цифрова трансформація та участь у державних програмах. Висновок. Стратегічне управління є основою для сталого розвитку підприємств та конкурентоспроможності. Щоб залишатися успішними на швидкозмінному ринку, підприємства повинні впроваджувати адаптивні системи управління, здатні реагувати на глобальні виклики, технологічні зрушення та очікування клієнтів.
Ключові слова : стратегічне управління, можливості, конкурентоспроможність, підприємництво, цифрова трансформація
References:
1. Porter M. E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance, 2008. 592 p.
2. Gai W., Lei Z., Chun C. Evaluation of Manufacturing Competitiveness of Hubei Province Based on Stochastic Frontier Analysis. Discrete Dynamics in Nature and Society, 2021.
3. Kang S., Youn Kue Na. Effects of Strategy Characteristics for Sustainable Competitive Advantage in Sharing Economy Businesses on Creating Shared Value and Performance. Sustainability. 2020. Vol. 12. Issue 4. URL: https://doi.org/10.3390/su12041397
4. Wheelen T.L., Hunger J.D., Hoffman A.N., Bamford C.E. Concepts In Strategic Management and Business Policy. Globalization, Innovation and Sustainability. In Global Edition. Pearson Education Limited. United Kingdom. 2018. 42 p.
5. Belso-Martinez J.A., Diez-Vial I. Firm’s strategic choices and network knowledge dynamics: how do they affect innovation? Journal of Knowledge Management. 2018. Vol. 22. Issue 1.
6. Jianhong He, Bai Yusong, Zhang Shiyun. Network Capability, Innovation Strategy, and Innovation Performance. American Journal of Theoretical and Applied Business. 2016. Vol. 2. Issue 3. pp. 13-19.
7. Harrington J., Ottenbacher M.C. Strategic management. International Journal of Contemporary Hospitality Management, 2011. Vol. 23. Issue 4. pp. 439-62.