Випуск: № 7, 2025
Doi: https://doi.org/10.37634/efp.2025.7.12
У контексті глобального старіння населення питання ефективного управління ресурсами у сфері охорони здоров’я набуває стратегічного значення. Затримки у наданні медичної допомоги особам похилого віку не лише погіршують їхній фізичний стан і збільшують кількість госпіталізацій, але й призводять до зростання фінансового навантаження на домогосподарства та системи довгострокового догляду. Крім того, непрогнозовані витрати та збільшення потреб у спеціалізованому догляді ускладнюють планування бюджету як на мікро-, так і на макрорівні. Метою дослідження є аналіз тривалості очікування медичної допомоги літніми особами в Ізраїлі та оцінювання соціально-економічних наслідків таких затримок для системи догляду, а також розроблення управлінських рішень для її оптимізації. Особливу увагу приділено критичному етапу переходу від домашнього до інституційного догляду, що вимагає значних фінансових та організаційних зусиль. У дослідженні проаналізовано системні, економічні та управлінські чинники, що обумовлюють затримки: неефективна координація між службами, обмежене фінансування первинної медичної допомоги, недостатній розвиток інфраструктури довгострокового догляду. Поперечне опитування 307 членів родин літніх осіб дало змогу виявити ключові ризики: збільшення витрат на догляд, емоційне вигорання опікунів, зниження якості життя пацієнтів. Залучення пацієнтів до процесу прийняття рішень продемонструвало двоякий ефект: з одного боку, це подовжувало період ухвалення управлінських рішень, а з іншого – підвищувало задоволеність від отримуваних послуг. Водночас серед осіб з вищою освітою спостерігалося зростання критичності стосовно якості догляду. Погіршення фізичного стану літніх людей призводило до необхідності інтенсивнішого щоденного догляду, що прямо впливало на зростання витрат як з боку держави, так і з боку домогосподарств. Зниження мобільності супроводжувалося збільшенням потреб у спеціальному обладнанні та послугах, що генерувало додаткове навантаження на систему соціального забезпечення. Отримані результати висвітлюють необхідність розроблення та впровадження ефективної управлінської моделі координації між медичними та соціальними службами, що передбачає раннє виявлення потреб пацієнтів, фінансову підтримку родин, які здійснюють догляд, та гнучке бюджетування довгострокових програм догляду. Рекомендації дослідження може бути застосовано управлінцями та політиками для підвищення ефективності прийняття рішень, забезпечення сталого фінансування та покращення якості життя осіб похилого віку.
Ключові слова : люди похилого віку, економічний тягар, прийняття рішень, залучення сім'ї, будинок престарілих, управління
References:
1. Arie M. Administrative tools for regulating waiting times in healthcare systems. Healthcare Policy Journal. 2011. № 16(3). pp. 203–216.
2. Azaiza F., Brodsky J. Challenges in caregiving for the elderly in Israel. The Gerontologist. 2003. № 43(2). pp. 183–190.
3. Barry M.J., Edgman-Levitan S. Shared decision making – the pinnacle of patient-centered care. New England Journal of Medicine. 2012. № 366(9). pp. 780–781. URL: https://doi.org/10.1056/NEJMp1109283
4. Brodsky J. Aging in Israel: Policy and challenges. Journal of Aging & Social Policy. 2003. № 15(2-3), pp. 187–204. URL: https://doi.org/10.1300/J031v15n02_15
5. Brodsky J., Shnoor Y. State Health Insurance Law: An analysis of accessibility and quality. Jerusalem, 2003.
6. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Chronic diseases and their impact on healthcare costs. URL: https://www.cdc.gov/chronicdisease/index.htm
7. Choi S., Rhee Y., Park S. The role of education in shaping expectations and satisfaction in elderly care. Journal of Health Economics. 2020. № 29(4). pp. 223–236. URL: https://doi.org/10.1016/j.jhe.2020.05.001
8. Doctors System. Regional disparities in medical personnel availability in Israel. URL: https://www.doctorsystem.gov.il
9. Ensrud K.E. et al. Effectiveness of home and community-based services in preventing nursing home placement. Journal of the American Geriatrics Society. 2019. № 67(3). pp. 567–574. URL: https://doi.org/10.1111/jgs.15789
10. Fried L.P., et al. Frailty and the aging population: Implications for healthcare systems. The Lance. 2014. № 383(9922). pp. 1378–1387. URL: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62191-1
11. Gaugler J.E., et al. The impact of delayed medical assistance on caregiver burden. The Gerontologist. 2015. № 55(1). pp. 81–93. URL: https://doi.org/10.1093/geront/gnu119
12. Haque M.U. et al. Prolonged emergency department boarding and its impact on elderly patients. Critical Care Medicine. 2023. № 51(2). pp. 198–206. URL: https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000005685
13. Halmas R. Population statistics and growth trends in Israel. Israel Central Bureau of Statistics Annual Report, 2024. № 2023(4). pp. 1–15.
14. Institute of Medicine (IOM) Crossing the Quality Chasm: A New Health System for the 21st Century. Washington, 2001.
15. Jofre-Bonet M. Waiting lists and healthcare provision: The hidden costs. Health Economics. 2005. № 14(2). pp. 159–170. URL: https://doi.org/10.1002/hec.922
16. Kaiser M. et al. Consequences of delayed medical care for elderly individuals. Journal of Aging Research. 2016. URL: https://doi.org/10.1155/2016/5789542
17. Kaiser Family Foundation Delayed medical care due to cost concerns in the United States. URL: https://www.kff.org
18. Leddy K.M. et al. The economic burden of waiting for medical care. Health Policy Journal. 2003. № 63(3). pp. 247–258. URL: https://doi.org/10.1016/S0168-8510(02)00168-2
19. Levy I. Oversight challenges in health services provision in Israel. Health Policy and Management. 2007. № 9(4). pp. 133–145.
20. Mor V. et al. The impact of delayed transitions on nursing home adaptation. The Gerontologist. 2017. № 57(5), 867–876. URL: https://doi.org/10.1093/geront/gnx034
21. Morris T.A. et al. Economic implications of delayed elective hospital treatments. Health Services Research. 2023. № 58(4). pp. 789–805. URL: https://doi.org/10.1111/1475-6773.14131
22. Reinhard S.C. et al. Supporting caregivers through improved referral systems. Caregiving in the U.S., 2019 Report. Washington. DC, 2019.