Випуск: № 9, 2024
Doi: https://doi.org/10.37634/efp.2024.9.2
У статті розглянуто важливість застосування ефективних методів управління ризиками в публічному секторі з огляду на необхідність комплексного підходу до цієї проблеми. Застосування стандартів ISO 31000 та ISSAI 9100 допомагає структурувати процес управління ризиками та підвищити його ефективність. Управління ризиками має базуватися на ідентифікації, оцінюванні та реагуванні на ризики та враховувати вплив різних факторів на процес управління ризиками. Проведений аналіз проблематики показав, що ключову роль у публічному управлінні має бути відведено системі оцінювання, управління та зменшення ризиків. Основним завданням управління ризиками як елемента публічного управління є прийняття ефективних рішень, створення необхідних умов та планування дій з урахуванням ризиків для мінімізації їхнього негативного впливу на заплановані результати.
Ключові слова : ризик, публічне управління, управління ризиками, публічний сектор, технологія управління, механізм управління
References:
1. Obushna N.I. Public Administration as a New Model of State Governance Organization in Ukraine: Theoretical Aspect.. Effectiveness of Public Administration. 2015. Vol. 44 (1). pp. 53-63. (in Ukrainian).
2. Blynda Yu.O., Zub L.Iu. Relevance of Using Agile Methodologies in Public Administration. Scientific Perspectives. 2024. № 5 (47). pp. 333-341. (in Ukrainian).
3. Marukhlenko O.V. Discussions Regarding the Concept of "Public Administration". Scientific Notes of Ternopil National University named after V.I. Vernadsky. Series: Public Administration. 2019. Volume 30 (69) №4. Р.9-13. (in Ukrainian).
4. Fedorchak O. Classification of Mechanisms of Public Administration. Scientific Bulletin: Democratic Governance. 2008. № 1. 11 p. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2022/jan/26465/ofedorchak.pdf (in Ukrainian).
5. Ishchenko M.I., Mishchuk Ye.V., Kostenko A.S. Mechanisms and Technologies of Public Administration and Management in the Sphere of Local Government Partnership with Business Structures. State and Regions. Series: Public Administration. 2019. №3 (67). pp. 159-164. (in Ukrainian)
6. Ahmeti R. Risk Management in Public Sector: A Literature Review. European Journal of Multidisciplinary Studies. 2017. Vol. 5, № 1. pp. 323-329. URL: https://doi.org/10.26417/ejms.v5i1.p323-329
7. International standard ISO 31000: risk management – Guidelines. 2018. URL: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_31000_2018.pdf
8. Hrechanichenko O.O. The Essence and Particularities of Using a Risk-Oriented Approach in Public Administration. Investments: Practice and Experience. Series: Public Administration. 2020. № 23. pp. 151-156. (in Ukrainian).
9. Omarkhanova A., Tynyshbayeva A., Kadyrova M., Igibayeva A., Saktayeva A. Risk management in the public sector of Kazakhstan: current state and development opportunities. Public Policy and Administration. 2024. Vol. 23. № 2. pp. 222–236.
10. Kapuscinska K.Z., Matejun M. Risk management in public sector organizations: a case study. International Journal of Business and Management Studies. 2014. № 3(3). pp. 129-143.
11. Hrechanichenko O. O. Risk-Oriented Management as a Mechanism of Public Administration of State Finances in Ukraine. Public Administration: Improvement and Development. 2018. № 5. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1238 (in Ukrainian).