Випуск: № 9, 2023
Doi: https://doi.org/10.37634/efp.2023.9.13
Встановлено, що міжнародна міграція сприяє оптимізації розподілу людського капіталу, зменшення міжрегіональних відмінностей та покращує функціонування ринків праці, міжнародне бізнес-середовище приймаючих країн та країн походження. Узагальнення результатів попередніх емпіричних досліджень свідчить про те, що позитивний вплив міграції вищий за негативний вплив на національні ринки, хоча цей вплив відрізняється для висококваліфікованих працівників, фірм та працівників, а також виробників і споживачів. У приймаючих країнах міграція дає змогу заповнювати робочі посади там, де корінне населення не погоджується на роботу, сприяє розширенню виробництва та зниження податкового навантаження на робоче населення. У країнах походження міграція зменшує безробіття та робить національний ринок праці більш гнучким. Так, міжнародна міграція праці відкриває нові можливості для соціально-економічного розвитку країн-членів ЄС, що провокує велику кількість проблем як на рівні суспільства, так і держави. Нинішній етап процесів інтеграції в ЄС супроводжується швидким розвитком зовнішніх процесів міграції, тому уніфікована політика міграції ЄС повинна бути реалізована з урахуванням проблем, пов'язаних з масовими потоками іммігрантів до європейських країн, наслідками фінансової та економічної кризи, нинішніх тенденцій на європейських ринках праці та реальних потреб цих ринків праці. Слід зазначити, що наявність прямого зв’язку між міграцією та рівнем безробіття й різниці в доходах дає змогу емпірично підтвердити одне з основних принципів неокласичної теорії макрорівного рівня, що міграція виникає внаслідок різниці в доходах між регіонами (країнами) та наявністю надлишку праці в регіоні, звідки беруться мігранти. Менш статистично значущий вплив на збільшення кількості емігрантів обумовлено зменшенням різниці ВВП на душу населення між країнами (зворотна ланка) та збільшенням різниці в мінімальній заробітній платі (пряма ланка). Так, робітники мігрують з регіонів з низькою заробітною платою та зайнятістю до регіонів з високою заробітною платою і зайнятістю. Отже, мета мігранта – максимізувати свій дохід і мінімізувати витрати.
Ключові слова : міжнародне бізнес-середовище, міграція, робоча сила, рівень безробіття, панельні дані
References:
1. Ghauri P., Strange R., Cooke F.L. Research on international business: The new realities. International Business Review. 2021. № 30(2). 101794. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0969593121000019
2. Khanna A. Impact of migration of labour force due to global COVID-19 pandemic with reference to India. Journal of Health management. 2020. № 22(2). pp. 181–191. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/0972063420935542
3. Van Doorn N., Ferrari F., Graham M. Migration and migrant labour in the gig economy: An intervention. Work, Employment and Society. 2023. № 37(4). pp. 1099–1111. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/09500170221096581
4. Kaczan D.J., Orgill-Meyer J. The impact of climate change on migration: a synthesis of recent empirical insights. Climatic Change. 2020. № 158(3-4). pp. 281–300. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10584-019-02560-0
5. Becker S.O., Ferrara A. Consequences of forced migration: A survey of recent findings. Labour Economics. 2019. № 59. 16 p.. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0927537119300132
6. Sharma P., Leung T. Y., Kingshott R. P., Davcik N. S., Cardinali S. Managing uncertainty during a global pandemic: An international business perspective. Journal of business research. 2020. № 116. pp. 188–192. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0148296320303258
7. European Comission. Eurostat. URL: http: //ec.europa.eu/euro stat/data/database
8. Hoffmann R., Dimitrova A., Muttarak R., Crespo Cuaresma J., Peisker J. A meta-analysis of country-level studies on environmental change and migration. Nature Climate Change. 2020. № 10(10). pp. 904–912. URL: https://www.nature.com/articles/s41558-020-0898-6